Закон и Бизнес: Начнут ли родители исполнять судебные решения по семейным спорам добровольно?

Как заставить граждан исполнять судебные решения в семейных спорах? Как работают государственные и частные исполнители, чтобы обеспечить выполнение требований закона? Об этом 7 марта 2019 г. в помещении Комитета Верховной Рады по вопросам правовой политики и правосудия рассказали специалисты по принудительному исполнению решений: Заместитель Министра юстиции Украины по вопросам исполнительной службы Светлана Глущенко, Председатель правления ФАКТ – Всеукраинского объединения частных исполнителей “ФАКТ” Артем Тараненко и его заместитель частный исполнитель Анатолий Телявский в рамках семинара “Принудительное исполнение решений в семейных спорах”. Детали читайте в материале Закон и Бизнес по ссылке.

К каким только мерам не прибегают родители, прикрываясь интересами ребенка. По статистике, каждое третье дело относительно принудительного исполнения решения касается взыскания алиментов. Однако вряд ли корень зла лежит в законодательстве.

 

Гендерний дисбаланс

Проблемам виконання рішень у сімейних спорах було присвячено семінар, організований Комітетом Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя, Міністерством юстиції, Асоціацією приватних виконавців України, ГО «Всеукраїнське об’єднання приватних виконавців «ФАКТ» та низкою громадських організацій, які захищають права жінок і дітей. Окрім проблем правового характеру, торкнулися й соціальних питань.

Ситуація в Україні з виконанням судових рішень досі незадовільна. Проте особливої актуальності питання набуває у справах, котрі зачіпають інтереси дітей. Незважаючи на суттєві зміни в законодавстві, які, потрібно зазначити, дали гарні результати, проблеми й досі залишаються.

Як зазначила заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлана Глущенко, врегулювати всі правовідносини, які існують у суспільстві, неможливо. «Навіть якщо створити ефективну систему, потрібен час, аби суспільство впевнилося в цьому. Незважаючи на те що отримано перші результати, ще й досі існує нерозуміння того, навіщо потрібні приватні виконавці та які функції вони виконують», — зазначила доповідачка.

Українська громада потребує обговорення тих змін, котрі відбулися не лише у сфері законодавства, а й у суспільстві. Зокрема, Сімейний кодекс побудований за патріархальною концепцією, коли агресором міг бути виключно чоловік, наприклад, через те, що він сильніший або більше заробляє. Це доволі часто не відповідає дійсності. Зокрема, чоловіки не завжди ставлять на перше місце рівень свого матеріального достатку, та й жінки все частіше обирають баланс між роботою та сім’єю.

Більшість держав, що обирають європейський вектор розвитку, невдовзі приходять до необхідності нового усвідомлення гендерних ролей, а згодом — прав та обов’язків стосовно дитини. З’являється розуміння того, що, народжуючи дитину, батьки мають не почесні права щодо її виховання, а реальні обов’язки.

Цінний трофей

Як свідчать представники громадських організацій, котрі відстоюють інтереси ображених батьків, досить поширеними є випадки, коли останніх не допускають до дітей та всіляко перешкоджають спілкуванню з ними. Навіть судові рішення не допомагають. Зокрема, як повідомили деякі батьки, їхні колиші дружини заробляють настільки багато, що неодноразові штрафи аж ніяк не змушують їх сприяти спілкуванню дитини з батьком.

Зі свого боку матері скаржаться на те, що через недосконалі норми чинного законодавства змушені передавати хвору дитину разом із ліками для побачення батькові, побоюючись величезних штрафів. Як відомо, істина — десь посередині. І ця межа, до речі, вже неодноразово була визначена в рішеннях Верховного Суду, який щоразу наголошує на необхідності додержання інтересів дитини.

Видається, що й досі малеча сприймається суспільством не як людина і тим більше не суб’єкт права, а лише як цінний трофей. Тож складається враження, що, крім змін, які вже відбулись у законодавстві, необхідно впровадити у нас і практику Європейського Союзу щодо передання дитини на тимчасове виховання до патронатної сім’ї — на час, доки її батьки перебувають у сварках.

Небезпечні співробітники

Однак потрібно наголосити на ефективності тих змін, які відбулися. Як доповіла С.Глущенко, законодавчі інструменти, що нині існують, дозволили накласти стягнення на 99% боржників, котрі мали заборгованість щодо аліментів. Загалом протягом 2018 року було стягнуто 4,6 млрд грн. такої заборгованості.

Не менш ефективним видається й направлення боржників на суспільно корисні роботи. Понад 3000 осіб уже відпрацювали таким чином, а гроші за їхню працю направлені на погашення заборгованості. Завдяки використанню санкції на рахунки дітей надійшло понад 2 млн грн., повідомила чиновниця.

Проте навіть ті батьки, котрі не мають постійного місця роботи, не зможуть продовжувати ухилятися від обов’язку утримання власних дітей. Зокрема, Мін’юст підписав 2 меморандуми з державними службами зайнятості та з питань праці. Тож тепер боржників, які не мають хисту до самозабезпечення, працевлаштовуватимуть примусово.

Начуватися слід не тільки злісним неплатникам, а і їхнім керівникам. Зокрема, після ґрунтовних перевірок, проведених у Держпраці, виявлено дані про порушення роботодавцями законодавства. Відповідні дані вже передані до контрольних органів, тож схемам, в яких одні ухиляються від сплати податків, а інші — від забезпечення власних дітей, невдовзі буде покладено край.

Приватні справи

Як відомо, рівень розвиненості суспільства оцінюють саме за тим, як у ньому ставляться до захисту прав дітей, осіб похилого віку та тварин. Тож ухилення від сплати податків та аліментів свідчить не лише про вияв свого ставлення до дитини чи її матері, а й про рівень правової свідомості та культури батька. Проте, зважаючи на наявність політичної волі до змін та законодавчі новації, на допомогу неповнолітнім прийдуть виконавці.

Нині особа має право вільно обирати, до кого їй звертатися — приватного чи державного виконавця. Як зазначив заступник голови правління ГО «Всеукраїнське об’єднання приватних виконавців «ФАКТ» Анатолій Телявський, кожен зі шляхів має свої переваги.

Зокрема, державні виконавці наділені значно більшим обсягом прав і можливостей. У свою чергу «приватник» має більше часу для якісного та якнайшвидшого виконання рішення суду. Під час семінару А.Телявський поділився власною практикою щодо виконання вердиктів у ролі приватного виконавця.

Так, він зауважив, що рішення в сімейний спорах далеко не завжди стосуються аліментів. Існує безліч інших справ, коли подружжю може знадобитися допомога приватних виконавців, наприклад у поділі майна.

Крім цього, фахівець порекомендував присутнім максимально відверто спілкуватися з виконавцем, якого обрали. Адже, надаючи всю можливу інформацію, особа значно підвищує шанси на успіх і прискорює швидкість виконання рішення суду.

Далі час присвятили обговоренню проблем у застосуванні чинного законодавства. Зокрема, ішлося про належне повідомлення боржника щодо розпочатого виконавчого провадження. Утім, як зазначила одна з активісток, неможливо не бути свідомим того, що необхідно допомагати власній дитині. Тож, аргументи про неналежне повідомлення свідчать тільки про намагання уникнути відповідальності.

Складно забути, що в тебе десь залишилася дитина. Варто допомагати їй добровільно, а не в примусовому порядку. А всі проблеми щодо виконання рішень будуть у подальшому розв’язані практикою застосування законодавства та подальшим унесенням до нього необхідних змін.

Головне — пам’ятати: доки дорослі сваряться, страждають беззахисні діти. Найдешевшим способом виконання рішення завжди буде добровільність.

 

Амина БЕКМИРЗАЕВА