Як коронавірус допоможе діджиталізації примусового виконання – Анатолій Телявський для Femida.ua

Анатолій Телявський - Femida.ua - Коронавірус допоможе діджиталізації примусового виконання

В умовах глобальної пандемії коронавірусу українська економіка опинилася у кризі – численні підприємства призупинили роботу, низка компаній, що надають послуги, більше не приймає клієнтів. Не могла поточна ситуація не торкнутися і системи примусового виконання рішень. Офіси приватних виконавців також призупинили прийом громадян і перейшли на дистанційний режим оформлення документів. Результати вразили – ключові принципи роботи це не змінило, а ефективність тільки зросла. Досвід роботи в умовах коронавірусної пандемії змушує спеціалістів замислитися: а чому б не ввести такий режим роботи на постійній основі? Про перспективи таких нововведень розповів приватний виконавець Анатолій Телявський на сторінках свіжого номеру журналу Femida.ua – https://bit.ly/femyda-3-2020.

Діджиталізація як вічно стратегічний пріоритет країни

Оновлений у 2019 році уряд вкотре проголосив діджиталізацію усіх процесів ключовим пріоритетом розвитку країни. Процедура переходу усього документообігу на електронний формат спочатку торкнулася державних установ – у вересні 2019 року тогочасний Міністр Кабінету Міністрів України Дмитро Дубілет заявив, що електронний документообмін запрацює з жовтня між державними органами, а повну діджиталізацію пообіцяв завершити в найближчі рік-два.

Тоді державні службовці були сповнені надії, що нарешті їм полегшать роботу, адже зазвичай щомісяця поштою вони надсилають сотні тисяч різноманітних документів у паперовому вигляді з одного відомства в інше. Особливо це відчувається на прикладі Державної виконавчої служби Міністерства юстиції, де сотні кілограмів паперу витрачаються кожного дня на численні постанови про арешт коштів і матеріали виконавчих проваджень.

Минуло півроку, але у примусовому виконанні рішень в Україні суттєвих зрушень так і не відбулося. Така ж сама ситуація, як в органах ДВС, спостерігається і в офісах приватних виконавців – тисячі виконавчих проваджень, тисячі справ у паперовому вигляді, які постійно необхідно сортувати принаймні за абеткою, аби за необхідності можна було знайти відповідну. Ситуація паперового документообігу залишається також у комунікації між приватним виконавцем і банком – з 76 банківських установ досі тільки 2 надають можливість накласти арешт на банківський рахунок онлайн.

Безумовно, ці факти свідчать про технологічну відсталість як усієї вітчизняної державної машини, так і системи примусового виконання рішень зокрема. Приділити особливу увагу певній проблемі та оновлювати систему часто спонукають екстрені ситуації. Саме тому пандемія коронавірусу в Україні може стати рушійною силою у цьому процесі.

 

Карантин і приватні виконавці: від вимушених обмежень до бажаних стандартів

У зв’язку з оголошеним в Україні карантином через пандемію коронавірусу приватні виконавці перейшли на закритий режим роботи і відмовилися від особистого прийому громадян в офісі. Також вирішили обмежити способи доставки кореспонденції і можливості особистого ознайомлення боржників з матеріалами виконавчого провадження – цю процедуру замінили ознайомленням через дистанційний доступ до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) за відповідним кодом через мережу Інтернет. Якщо сторона виконавчого провадження мала бажання отримати матеріали справи, то в умовах карантинe її виконавець надсилав електронною поштою з відповідним електронним цифровим підписом.

Результати експерименту, який викликала пандемія, виявилися показовими. Боржники отримували онлайн необхідну інформацію і документи щодо матеріалів виконавчого провадження просто вдома, не витрачаючи зайвих зусиль на подорожі до офісу приватного виконавця і не завжди конструктивні переговори щодо заборгованості. За посиланням в АСВП люди мали змогу отримати від приватного виконавця «ідентифікатор доступу», ознайомитися зі справою і навіть дистанwійно погасити заборгованість.
Таким чином, сам офіс приватного виконавця значно економив робочий час, в результаті чого ефективність примусового виконання зростала. Приватному виконавцю не потрібно було особисто підписувати і ставити печатку на кожному аркуші паперу сотень справ виконавчих проваджень. Сам виконавець, його помічники, а також сторони виконавчого провадження також економили власні сили і час, застосовуючи сучасні технології для вирішення проблеми заборгованості.

Виявляється, що поточні можливості дозволяють нам виконувати судові рішення дистанційно. У численних приватних виконавців такий формат роботи викликав логічне запитання: а чому б у такому режимі не працювати постійно? Чомусь ми звертаємо увагу на наявні проблеми і технологічну відсталість лише у кризових випадках. Для української історії поточна ситуація вже далеко не перша, за якої масові негативні явища спонукають перейти до застосування передових технологій і оптимізації роботи. Провідні європейські країни вже давно перейшли на цілком цифровий формат роботи із заборгованістю. Мова йде не тільки про матеріали справи щодо заборгованості, які в Україні зберігаються у паперовому вигляді, а за кордоном вже давно зберігаються в електронних базах даних.

Як не дивно, коронавірус довів нам, що стягнення заборгованості може відбуватися дистанційно. Аналогічний формат роботи буде ефективним у випадках з банківськими установами і фінансовими компаніями. Отже, правила роботи в умовах кризи бажано зробити стандартними у подальшому для всієї системи.

 

Що необхідно зробити для діджиталізації примусового виконання?

Аби забезпечити запровадження провідних технологій у системі примусового виконання рішень в Україні, необхідна політична воля, прискіплива робота державного апарату і відповідальне ставлення приватних виконавців до власних функцій.

По-перше, визнання ознайомлення з матеріалами справ і їх оформлення онлайн має бути остаточно закріплене на законодавчому рівні. По-друге, держава повинна забезпечити безперебійну роботу відповідних реєстрів і АСВП, аби електронний документообіг можливо було здійснити онлайн. По-третє, в епоху масового розповсюдження мобільних пристроїв і різноманітних гаджетів серед населення, бажано було б підключити до процедури примусового виконання рішень відповідні мобільні додатки і прикладні програми для персональних комп’ютерів. Сторони виконавчого провадження в онлайн-режимі матимуть змогу отримати усю необхідну інформацію стосовно ведення справ, а у боржника, аби погасити заборгованість, зусилля зводитимуться до кількох натискань на мобільному пристрої і прив’язки до нього своєї платіжної картки.

Відповідна політична воля вже була оголошена через ініціативу уряду «Держава у смартфоні», перші кроки якої наразі знаходять своє відображення на вебсайтах державних установ і у низці мобільних додатків. Приватні виконавці як уповноважені державою особи, а також працівники Державної виконавчої служби мають надавати населенню ефективні послуги онлайн. У сучасних умовах це неможливо без розвитку передових технологій, а приклад системи примусового виконання рішень наочно демонструє це в умовах пандемії вірусу. Ми маємо побудувати передову систему виконання судових рішень в Україні і унеможливити вплив зовнішніх факторів на ефективність українського правосуддя. Не треба ускладнювати процес – погашення заборгованості має відбуватися без зайвих поїздок, черг і суперечок. Надані нам можливості вже сьогодні можуть це забезпечити.